На противагу гегелівській філософії релігії Фейєрбах розглядав філософію і релігію як світорозуміння, що взаємно виключають одне одного. Причина живучості релігійних вірувань, за Фейєрбахом,— як обман, використовує невігластво; реальна причина релігії коріниться в «природі людини» та умовах її життя.